Крізь тонкощі скляні вікна

Дивлюсь у небо, прозріваю

Як сонце з хмари визира,

Мечем сліпучим прорізає

 

Весь смуток, жалощі й печаль,

Що оточили сеє місто

Завмерши тягарем в повітрі

І тиснуть людям всім на жаль.

 

Та світанковий промінь гострий

Розіб’є сталь земного зла

І залишки розітне ночі

Всю землю світлом залива.

 

Друзки блискучі линуть в небо,

Цей світ наповнився добром,

Нам дихати з тобою треба

Своїм нутром, усім нутром!

Білий Лунь

Вітаю читачів мого блоґу!

Ті хто за мною слідкують, знають що мене звуть Ярославом, що я люблю позависати на replace, а також що я вирішив переїхати зі свого старого блоґу.

Тож вітаю вас на моїй новій сторінці!

Я обрав собі псевдонім, Білий Лунь. Насправді це не просто співзвучність слів. Лунь — це птах, яструб:

Лунь Польовий

Дуже гарний і хижий, тож я навіть і не вагався, одразу вирішив що се буде мій псевдо. А саме Білий Лунь, бо я натякаю на доброту і природну гармонію 🙂

Найближчим часом я буду розробляти дизайн цього блогу, а так вчити css (це єдине що тут можна змінювати). Тож чекайте тут уроків по css українською від мене.

Дякую за увагу!